А це від мене)

Привіт всім)
Шось в мене руки не доходили тут писати, тому один великий пост від мене тут: http://aiesecersblog.blogspot.com/2010/08/whole-internship-in-one-post.html
Ось і все) дякую за увагу=)

Поганий пост

Хочеться написати про локалку в Санкт-Петербурзі, про ИНЖЕКОН. Навіть не те, що хочеться написати, а хочеться вилити якось всю свою незадоволеність їх роботою зі стажерами.

Ну і почнемо ми з Виконавчої ради.  Одного чудового дня ( в нас всі дні чудові тут) дівчинка з Литви переписувалась зі знайомим і написала про все дєрьмо, яке відбувається внашому коханому таборі, про те, як до нас відносяться і т.д і т.п. Знайомий довго не думаючи, відіслав той "милий" лист в МС своєї країни. Ну і пішло-поїхало, від МС до МС, і ВР приїхало до нас "тіпа відвідати" і вирішити всі питання. Провели зустріч з кожним особисто, мені, наприклад, коли я сказала, що Стас в запіканці знайшов целофановий пакет, що мене тошнить від їди два тижні, що тут дітей б"ють і дозволяють їм курити, то мені сказали, що це challenge, що це волонтерське стажування. Навішали лапші, але притихли, коли я сказала, що я вже три роки бачу таких самих стажерів, і що все має бути по-іншому. Я спитала, чоум ви не спілкуєтесь зі стажерами, не приїзжаєте, не хочете зустрітись в Пітері, мені відповіли "ой, вибач, ми зараз на тиждень їдемо на конфу і тому не можемо". Це була остання капля. За півтора місяця був організований один пікнік  для стажерів в Пітері, про який нам розказали за 2 год до його початку і ми ще мали дати 200 рублів за дорогу. Фак! 

Тепер про рісепшин! Навезли купу стажерів, які сидять цілими тижнями в таборі, а можливітьс виїхати тільки на вихідних. Ніч в  Пітері треба десь перебути. Зробили в локалці людину "рісепшин-менеджера". Думаю, подзвоню разок, спитаю за місце для ночівлі. Мені у відповідь : "Вас там ціла купа, я не знаю, де вас селити, і взагалі мене не буде в місті, па!" Шо вже було питати, щоб розказали про якісь місця, які варто подивитись? Тільки ВР один раз спиатло, може вам розказати, де піти в місті і шо глянути??? Бл*, тут люди вже місяцями сиділи і самі все розгрібали!

Про табір! Слава Богу, коли ми приїхали, то попали в нормальну кімнату,але зараз нам замутили прікол. На 13 чоловік дали дві кімнати в котеджах, в одному 2 двохповерхові ліжка, в другому ніфіга і воняє сирістю. Живіть, насолоджуйтесь життям!  ааа, і ще дали ключі від котеджа, заходиш по ній і далі кімната. От, а на веранді розбиті вікна , кімната з речима 9 ьох людей не закривається, а навколи купа дітей з інтернатів, частина з яких любить полазити і покрасти шось. А ключа немає і не буде. Короче, дістало нас вчора те все. Тим більше ні одного чувака з команди тут нема, ніхто за нас тут не вдповідає, вирішили ми зробити скандал. Перестріли директора, а вона нам, а ви бачили контракт? Короче, ТНка і контракт з табором - це дві різні речі, де прописані різні обов"язки. В контракті не прописано житло, і ми маємо працювати як нормальні вожаті цілодобово. В ТНках написано, що ми маємо працювати не більше 30 год в день. Отак от пітерська локалка використала нас всіх як останніх тут. Бо ми працювали всі як вожаті повноцінні, без зарплати, бо всі ті гроші пішли в ЛК! 

Короче, звалити звідси хочеться капітально. Тримають тільки діти, з якими не хочеться так швидко прощатись. 

І хочеться подякувати Лєрі, яка їздила з нами, показувала все, в якої ми ночували. І Вові з ОС команди, кваритира якого стала домом для всіх стажерів.

Вихідні в СПб

Привіт, привіт))

Ніщо так не радує серце і душу як можливість прогулятись вулицями великого міста, тим більше якщо це Санкт-Петербург (СПб). Зібрались ми невелечикою компанією, Стас, я, дві дівчинки зі Словаччини і наш незамінний екскурсовод Лєра і вирушили до міста))) 

Дорога від нашого табору приблизно дві години і 100 рублів, водіїї їздити не вміють, тому всіх нас благополучно закачало, і ми мусили півгод сидіти на зупинці в Пітері, щоб не стошнило)))) Вихідні запланували згідно списку в моєму блокноті)))і перш за все поїхали в Російський музей. Не дивно вже, що приміщення музею виявилось палацом якогось сина царя чи ще когось. В музеї дофіга картин, ми бачили "Дев"ятий вал" Айвазовського, "Останній день Помпеї", дуже сподобались картини Куїнджі, особливо "Ніч над Дніпром". Вразили картини, розміри одної могли закрити всі стіни в нашому офісі)))

     ПОтім ми гарно поївши і пофототкавшись в центрі, сіли на екскурсію по каналам міста на катері, хоча й коштувало воно 400 рублів, але воно того варте. сидиш собі, закутаний в одіяло, слухаєш екскурсовода і крутиш головою в різні боки, проїзжали ми під мостами, попри палаци любовників Катерини 1, попри собори і церкви міста. В такі моменти легко було закохатись в це незвичне місто) Доречі морської хвороби ні в кого не виявилось))

    Вночі ми дуже швидко бігли на останнє метро, вспіли, поїхали дивитись розвід мостів. Прийшли ми до Дворцового моста, купа народу, ууууууу, прям шоу))) Розвід моста я дивиилась через об"єктив фотіка))) Вигладає ефектно, особливо, коли ліхтарі і світлофори горизонтально землі висять))) ну і потім, всі ми молоді люди, більше 10 людей пішли в пошуках клубу потусити.Забрели ми в один, доречі вхід був безплатний, досить недорогий і прикольний, потусували аж поки на вулиці світлий день не настав)))

      Першим же метро поїхали спати. В неділю ми були в музеї-квартирі Достоєвсьокого, він знімав на ті часи 1878-1881 досить скромну квартирку в 7 кімнат!!! Просто і зі смаком, мені сподобалось. Тоді, наш улюблений гід Лєра  відвела нас до старої пекарні в 5 поверхів, вона данов закинута і якісь креативні люди зробили там виставковий зал, при цьому все залишили як було, тільки обладнеання забрали. Там на криші ми поообідали в еко-кафе, там навіть стола не було, звісив ноги з криші, поставив тарілку на коліна і насолоджуєшся виглядом)))) 

   Потім ще зайшли в Дім Книги на НЕвському проспекті, це рай для любителів почитати, чи покопатись в книжках. Величезні коридори, 3 поверхи. А найкраще, це те, що тут можна взяти бідь-яку книгу, сісти і читати прям там. А потім прийти і дочитати)) Це реально круто. Ну і звичайно, вразили книжки, які були обрамлені коштовними каміннями, чи гігантських розмірів)

     Ввечері, змучені і задоволені, сіли в маршрутку до свого табору,до своїх дітей і роботи)

отак, а ви що робите?

  

Перше знайомство з містом

Привіт усім)

Розкажу вам яким ми бачили місто Санкт-Петербург. А бачили ми його поки що один день, коли приїхали. Перше, що вразило - це те, що всі будинки і споруди є витворами мистецтва, і не якогось там, а переважно італійського. Слід сказати, що всі відомі споруди є відреставровані  за що слід подякувати, бо по-іншому ми б ніколи не побачили багато палаців, фортець. В кольорах споруд перважно яскраві кольори, просто око радується і приємно фотографувати, червоні, жовті, зелені, сині на будь-який смак. 

    Перше, що ми зробили - це вийшли на Невський проспект, головну вулицю Петербурга, протяжністю близько 4 км. Дуже нагадує Хрещатик, але в Києві якось гарніше. І одразу ж нас вразив Казанський собор, дуже старий, і доречі робочий, собор, велетенський,уууууууу. 

     Зайшли в CoffyShop Company , прикупили собі коктейлі. Я собі з білим шоколадом, а Стасік з чорним. І знаєте що, вони такі кльові, бо по-перше, вони холодні, по-друге - там більше півлітри того щастя,уууу, я своє навіть допити не змогла. 

 

Гуляли ми, гуляли, бачили купу мостів і каналів, ніби в Венеції, бачили улюблене місце для посиденьок Пушкіна, де він сидів навіть перед дуеллю з Дантесом. А потім нам на очі попалась велетенська споруда - Зимовий палац в стінах якого жили правителі Росії, і де тепер знаходиться Єрмітаж. Так як ми змучились ходити, то привал зробили прям на бруківці, доречі там чисто, хоча і купа людей ходить. Цей палац такий великий, що коли сваришся з чоловіком і кажем йому йти геть, то можна місяць не бачитись і жити в одній хаті, там 1057 кімнат))) Всередину ми не заходили, бо стажування триває 6 тижнів, а на перегляд всього, що є в Єрмітажі треба 11 років))))

 Ну і пішли ми собі далі, і побачили площу Декабристів ( шось погано памятаю чи саме так називається), але на тій площі якраз і відбувся відомий інцидент з декабристами, вперше люди повстали проти царського правління . 

     А потім, ми знайшли напевно найбільший в моєму житті собор - Ісакієвський собор, збудований за 40 років (1818-1858), з велетенськими колонами по всьому периметру в три ряди. Ми вилізли на колонаду, тобто пройшли 262 сходинки вверх і побачили місто з пташиного польоту. Уявлення немаю, як ті колони ставили, вони є не тільки внизу, а й вверху, напевно розкрили секрет пірамід))).

Потім ми посиділи на березі Неви під мостиком, загадали бажання біля якогось кольця в роті якогось чудовища))) і наостанок пішли в Петропавльовську фортецю, яка розташована на окремому острові. Стіни фортеці збудовані з червоного граніту, і якось Катерина Велика захотіла, що стіну перефарбувала в світліший колір, бо їй не подобалась панорама з Зимового палацу, робітники видно прохалявили і переоблицювали тільки ту стіну, яка була видима з вікон Зимового палцу, а решта залишили)))) Отака от весела історія, не знаю чи правда)) Всередині фортеці є і Монетний двір, Каретний двір, церква, цвинтар з царями, як маленьке місто з усім необхідним всередині. 

Отака от була в нас перша подорож. Тепер я начиталась книжок про Пітер і знаю, куди я захочу піти завтра і що подивитись. 

Хорошого вам дня доби))))))

Танцювальний день!

Привіт усім, хто не забув про нас, тобто про мене і Стасіка. 

Знаю, що ще не написала нічого про те, що ми тут робимо в таборі, просто дуже хочеться написати про те, як пройшов сьогоднішній день. Ви знаєте, в нашому таборі протягом тривалого часу разом працюють прості вожаті з РОсії, які отримують зарплату і  ми, з АЙСЕКа, які просто тут волонтери, хоча й робимо ту саму роботу. Весь час спілкування між айсекерами і вожатими були натягнуті, в нас різні компанії, різні зацікавлення, різні думки. Все це погано впливало на роботу, бо ми не були однією командою вожатих. І ось, сьогодні у нас був концерт "вожатнік" - коли виступають тільки вожаті для дітей. Концерт був типу айсекери проти вожатих. Було смішно, коли вожаті вчили свої танці, а ми вийшли з готовими танцями. )))) 

Концерт почався... Вожаті танцюють Кіркоров "Валєнтінов дєнь", а ми їх зробили  танцем Hot&Cold. Вожаті танцюють щось подібне як у фітнес клубах роблять, а ми їм удосконалений і смішний Cotton Eye Joe, це було круто. Потім сюрприз від України, Польщі і Литви - Hip Hip Horrreeeyy.  Під кінець концерту ми зійшли з розуму, зробили змагання між айсекерами і вожатими, хто кого перетанцює. Приблизно 10 різних пісень включалось на хвилину-дві, і ми всі танцювали, це було якесь масове сходження з розуму. Уявіть собі, 14 стажерів, дим по сцені, світло мигає, повний зал і ми відриваємся на всю. Вожатих і видко там не було. ( відео буде після повернення додому). Жарко було нестерпно, в нас тут 35 градусів кожен день, ми ще й натанцювались, побігли під столову помити обличчя і почали масове обливання водою, разом з дітьми))) Так весело вже давно не було. 

А мені було так приємно, що ми зі Стасом навчили танцювати Hot&Cold всіх стажерів - Китай, Єгипет, Литва, Польща, Словаччина, Болгарія, Арменія і всі українці)))) ууу, знай наших!!!!

цілую, люблю

Початок історії

Привіт.Ось і настав той щасливий момент, коли ми ( стажери в далекій країні Росії) отримали більш-менш нормальний доступ до нету. І щоб не писати всім по 10 раз, що тут відбувається, будемо всі разом читати цей блог.  Не обіцяю, що завжди буде цікаво і весело, адже не завжди так і буває тут. Ну, поїхали з самого початку.

   Їхали ми довго, найцікавішими моментами для мене були вокзал в Мінську ( білоруська мова дуже кумедна), і коли ми не могли зрозуміти чи ми вже в Росії чи ще в Білорусії. Приїхали в 5 ранку, дві години прочекали поки нас заберуть, але потім нас чекала екскурсія по місту. Купа всього: мости, будинки, канали, вулиці, річка, собори , ну і решта всього, що можна зустріти в такому місті. Короче, все потім на фотках. Місто з першого погляду ніби сподобалось. Ми бачили Казанський собор, Ісакієвський собор ( ми вилазили на нього і бачили все місто як на долоні), потім ще Ермітаж ( правда не заходили, бо це смерть всього вільного часу), потім ще Петропавловська фортеця ( там взагалі купа всього). Находились ми капітально. 

    От що є незвичним для українця так це ціни, бо валюта російська дешевша, і тому здається, що дуже дорого ( хоча й так дорого), наприклад:

туалет на вулиці - 15 рублів;

два коктейлі  в CoffeShop Company - 180 рублів кожний ( в контакті на аві саме ці чудові коктейлі, насправді вони дуже смачні і їх дуже багато).

жетон в метро - 22 рубля;

екскурсії від 100 рублів і дальше. Отак, діліть на 4 і буде на наші гроші)

   Ввечері, після чудової вечері, яку приготувала Лєра, ми відправились до табору "Бєрьозка", їхали десь 2 год, спали короче, дорога обійшлась 100 рублів з одного. Приїхали ми в це чудове місце пізно ввечері, закинули сумки і одразу ж пішли з усіма на пляж Фінського заливу на прощальну вечірку Вані з Луганська. Потусувались трохи та й спати додому. Аж тут, ми розуміємо, що на вулиці 1 год ночі, а світло ніби в восьмій вечора. Біднятка, аж заснути не могли нормально, бо в кімнаті світло)))

Пи.Си. Ще одна дивна річ для українця - це покупка стартового пакету. Необхідно пред"явити паспорт з реєстрацією в Петербурзі, при цьому якщо реєстрації нема, то можна сказати чужу. Також потрібно визначитись куди ви будете дзвонити, по місту, в інше російське місто чи закордон, бо це все різні пакети. Це було таке неприємне враження.

   Будьте на звязку, читайте наш блоґ і нічому не дивуйтесь. Па-па